ПРАЦЮВАТИ В ІНТЕРЕСАХ УСІЄЇ ГРОМАДИ ОТГ

Наш співрозмовник: Ольга АНДРЄЄВА, кандидат на посаду Южноукраїнського міського голови:

Кор.: Ольго ??? розкажіть,будь ласка, трохи про себе. Звідки ви родом, яку маєте освіту, де і ким працювали та працюєте зараз тощо.

О.А.: Народилася 23 жовтня 1976 року в Хабаровському краї, хоча маю коріння в Україні. Справа в тому, що у 1949 році мого прадідуся було засуджено і всю нашу родину переселили в Хабаровський край. Тож усім моїм рідним довелося там жити, працювати. Але, коли з’явилася можливість, родина повернулася до рідної України. Оселилися на Поділлі в місті Нетішині Хмельницької області, де у вісімдесяті роки будувалася атомна станція. Закінчивши школу, я мріяла стати вчителем фізики і математики. Але доля внесла свої корективи. Я вступила до Одеського політехнічного університету на факультет атомної енергетики і закінчивши магістратуру за напрямком «екологія», отримала диплом магістра з охорони навколишнього середовища. Будучи студенткою, зустріла свого майбутнього чоловіка Юрія. З ним у 1999 році, поїхала до міста Южноукраїнська, де розпочали свою трудову діяльність на Южно-Українській АЕС. На цьому підприємсті працюю до цього часу інженером з експлуатації. В Южноукраїнську народилися мої діти – Катерина та Олексій. Донька на цей час є студенткою Одеського політехнічного університету, вирішила продовжити справу батьків, а син школяр – навчається у ЗОШ № 3.

Кор.: Але, як відомо окрім роботи на АЕС, ви ще й очолюєте одне з місцевих ОСББ. Що спонукало до цієї, прямо скажемо, непростої й дуже турботливої справи?

О.А.: Відверто кажучи, я завжди намагалася рости як особистість, прагнула до саморозвитку. Мені, зокрема, стало дуже цікаво, за що ми платимо комунальні платежі, звідки беруться ті чи інші цифри у платіжках, як формується тариф. Якось до моїх рук потрапила стаття про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, які почали створювати в Україні з 2004 року. У Польщі, до речі, подібні об’єднання створені вже давно. І, коли я відчула, що окрім роботи на атомній електростанції, можу досягти більшого, взялася за господарську діяльність. На досвіді першопроходців доведено, що ОСББ – одна з найефективніших форм управління будинком, тому що більше, ніж самі господарі-співвласники багатоповерхівки, ніхто не зацікавлений у розвитку будинку. Комунальні господарства отримували платежі, але їх не цікавили умови, в яких ви проживаєте, вони не намагалися робити їх комфортнішими. Тому я вирішила спонукати своїх сусідів до створення ОСББ. Труднощі, з якими ми зіткнулися під час створення свого об’єднання, варті окремого допису.

Через деякий час я стала головою ОСББ «Незалежності 26», а невздовзі правлінь,я кі я очолила стало три. Я почала вивчати питання зростання внесків або тарифів і стало зрозуміло — потрібно проводити енергозберігаючі заходи, щоб це зупинити. Занурилася в цю тему більш детально, і зрозуміла, що для цього потрібен фаховий підхід. Тому у 2018 році у Київському національному економічному університету пройшла курси підвищення кваліфікації, отримала сертифікат менеджера з управління багатоповерховими будинками і стала в нашому місті, та що там — у Миколаївській області, першим сертифікованим фахівцем з управління багатоквартирними будинками.

Мені подобається цей напрямок господарювання, тим паче, що в нашому місті це новий напрямок. Я заснувала управляючу компанію ТОВ УК «Престиж-Сервіс». За чотири роки у місті створилося 83 ОСББ, а моя управляюча компанія стала надавати послуги 20 з них.  Люди взяли на себе піклування про свої будинки, знявши таким чином великий тягар з міської влади та бюджету міста. Але місцева влада замість того, щоб допомагати ОСББ і спонукати мешканців до такої форми управління, всіляко перешкождала.

Є гарні приклади співпраці міської влади і містян. Наприклад міський голова міста Южного. Він звернувся до мешканців: «Створіть ОСББ. Візьміть теплі кредити, бо це додаткове залучення інвестицій не тільки у ваші будинки, а й у місто. А ми компенсуємо дольову участь, і ви зробите свій будинок не лише енергоефективним, але і сучасним, комфортним для проживання». Хто бував у Южному, бачив, як виглядає місто, коли місцева влада дбає про людей та їх житло.

Але натомість, ми у місті енергетиків, маємо боротьбу сучасних методів управління зі старими, які були ще у 90-ті роки. Можливо, тоді це було ефективно, але тепер грамотний управлінець має залучати кошти до бюджету і максимально використовувати бюджет участі.

Кор.: Та все ж незважаючи ні нащо, ви таки створили своє об’єднання? Можна ж працювати й далі, не йдучи в політику…

О.А.: Може й так. Але працюючи з мешканцями будинків, які знаходяться в управлінні, я зрозуміла, що городян турбує багато питаннь загальноміського маштабу. Це й дороги, і стан зовнішніх мереж тепло- водопостачання, і безпритульні тварини, і освітлення і ще багато чого. Вони потребують комплексного вирешення. Для цього потрібно час, фахівці і можливості. Все це є у місцевого самоврядування. Я відчуваю в собі сили, маю знання і бачення для вирішення проблем, які накопичилися у місті.

Кор.: Южноукраїнськ – місто особливе, бо це місто-супутник атомної електростанції, підприємства, яке є бюджетоутворюючим. Останнім часом, як відомо, не спостерігалася співпраця між керівництвом АЕС і міською владою. Якими ви бачите подальші відносини між підприємством і містом?

О.А.: Я не буду аналізувати відносини, які склалися на теперішній час у самоврядування і адміністрації АЕС. Для себе маю чітке бачення, що не можна відокремити роботу місцевої влади, громади, від містоутворюючого підприємства. Впевнена, адміністрація ВП ЮУ АЕС зацікавлена у створені комфортних умов життя, гарної інфраструктури в місті, в якому ми всі мешкаємо. Лише при плідній співпраці, можливо отримати гарний результат. Корисними будуть лише партнерські відносини.

Кор.: Чому ви обрали для себе членство саме в політичній партії Сила людей?

О.А.: Членство саме в цій політичній партії було обране не випадково. Основним фактором є те, що ця партія не має корупційного шлейфу. Партія середнього класу, без олігархів, не заплямована. Робота цієї партії вже дала гарні результати у невеликих містечках, таких, як наше. Гарним прикладом може служити м. Тростянець,

м. Чортків. В маленьких містечках не вирують великі політичні пристрасті, тут треба займатися господарською діяльністю. Наша партія не лобіює інтереси ніяких можновладців, тому, коли люди партії приходять у владу, вони представляють інтереси тільки виборців. Лише наполеглива праця дає свої плоди і дає змогу відродити міста. Я вірю, що саме сила людей, в прямому значені цього слова, допомогла відновити будинки, а «Сила Людей» допоможе відновити громаду.

Кор.: На даний момент до міської ради балотується 10 кандидатів на посаду Южноукраїнського міського голови. Що б ви побажали своїм опонентам?

О.А.: Насамперед, міцного здоров’я й мирного неба, чесної боротьби, щоб під час передвиборчої кампанії змагалися лише наші найкращі ідеї, а ми завжди були діловими партнерами, щоб весь бруд залишався за межами виборчого майданчика, адже ми всі прагнемо процвітання нашої громади.