КРАДІЙ(вор) в законі Вася Корж останній імператор злодійської ідеї
Вже коли 77-річний КРАДІЙ(вор) в законі Вася Корж не міг ходити, а лише лежав на звичайній у подарованій квартирі, за 3 місяці до смерті, до нього з далекої Пермі приїхали два КРАДІЯ(вора) в законі, щоб злодійський арбітр вирішив їхню суперечку.
Суперечка виникла навколо комерсанта, який постачав харчування в одну з колоній. Один із злодіїв наїхав на нього, а другий опікувався, і повторював, що його чіпати не можна — він годує зону. З проханням вирішити це питання, вони й приїхали до злодія, який був одним із засновників злодійського руху. Вислухавши обох, Вася Корж повернувся до них спиною, і вперше за все своє життя заплакав. З хвилину він лежав мовчки, потім через біль повернувшись до злодіїв, Вася прошепотів, бо говорити йому було вже й важко і гірко: — Ви обидва суки. Суки тому, що ваші зони годують бариги, а не злодії.
Він одним із небагатьох, хто залишився живим, пройшовши сучою війну. Кожна клітина його побитого, порізаного, пораненого тіла могла б розповісти, чого це йому варте. Він мав безліч пагонів. Розповім тільки про одне. Одного літа, коли ув’язнені були в лазні, Корж з Борею Барабановим виламали частину підлоги і через систему каналізації вибралися на поверхню. Їх упіймали охоронці, голих, мокрих, брудних, били ногами та прикладами. Били так, що взагалі дивно, як вони залишилися живими, відбувшись лише поламаними ребрами. Це епізод одного дня, а траплялися вони постійно всі 50 років, скільки Васька Корж провів ув’язнення.
Через деякий час він приїхав до мене до Москви (на початку 90-х), тепер уже глибокий старий, який казав мені: «Ну що, як тобі нинішнє свавілля? Ось країну створили — вся якась заблатнено-віруюча».
Корж був уже старий і хворий, але іноді злодії з багатьох районів Росії, як і раніше, збиралися в нього. Всі знали, що старий, якому під вісімдесят, був і до кінця днів залишився рішучим противником убивств, і ця його позиція, якою він був безкомпромісно вірний, як усім іншим своїм принципам, я гадаю, врятувала не одне життя.
Я далекий від думки романтизувати цих людей. Але їхня воля до життя і сила духу були такого розпалу, що, згадуючи колись прочитане у Хемінгуея, як старий Сантьяго в своєму човнику поодинці бився з напівтонною меч-рибою в Гольфстрімі, я подумав про те, що на місці старого міг би уявити небагатьох з моїх знайомих, але цілком точно цим старим міг би бути Вася Корж.
Кочов Олександр Іванович народився 23 січня 1919 року в Артемі, Приморський край. Коронований 1942 року (23 роки).
Вася Корж був карманным вором , причому досить добре він освоїв цю злодійську «професію». Почав красти змалку. У 1930-ті роки дуже суворо ставилися до злочинців цієї категорії. Корж як і багато карманных воров тієї епохи виявляється за ґратами на малолітку. Він марив злодійською ідеєю. Тоді ще не було злодійського руху як такого. карманные воры як найбільш кваліфіковані та організовані злочинці, починають організовувати на зонах своє братство. Адже саме вони найчастіше потрапляли до в’язниці, вважаючи її своїм другим будинком.
Вася Корж, можна сміливо стверджувати, був одним із тих, хто розпочинав усю тюремну перебудову. Вже ставши за колонією, в одну зі своїх перших відсидок, коли Коржу ледве виповнилося 25 років, до нього в барак прийшли первохідки, з проханням про заступництво. Їх дошкуляли місцеві рецидивісти. Вася тверезо, своїм злодійським поглядом прикинув обстановку, і розсудливо розсудив — першоходок не чіпати, нічого їм з першою своєю ходою ставати чортами. Вони ще можуть показати себе, причому з будь-якого боку. І якщо виявиться, що Вася даремно взяв за них відповідь, вони дуже пошкодують про це. У результаті хлопці сиділи спокійно у кагорті мужиків, нічим не скомпрометувавши свого захисника.
А Вася Корж стежив за поповненням табірного товариша. Під його контролем у в’язниці були досить великі суми грошей та провізії. І все це у Сталінську епоху! Коли на інших зонах спалахували великі конфлікти, саме Васі йшли маляви, щоб він вирішив ситуацію в «листі у відповідь». Він був авторитетом серед авторитетів та кримінальної братії. На волі він з’являвся перебіжками, кілька разів тікаючи із зони, за що отримував чергові терміни. В’язниця була його рідною домівкою. Все, що він накрадав на волі, він передавав у колонії, гріючи арештантів. Сам нічого не мав, та й не належить це було на ті часи.
Коли робили підхід до тих, хто прагне законних злодіїв, один голос Коржа міг змінити ситуацію. Відомо, що при коронації одного з кримінальних авторитетів на прізвисько Слон, Вася навів довідки через своїх людей, і дізнався, що Слон був замішаний у крадіжці в колонії, де відбував термін. Слон викрав у іншого в’язня листа з волі. Навіщо він це зробив невідомо, може, захотів почитати. Здавалося б дрібниця. Але на сходці Вася Корж ухвалив — або Слон вирушає до біса, або його протеже позбавляються життя. П’ятеро злодіїв, які клопотали за Слона, явно зажурилися. Вони не знали про цей факт життя Слона. Стурбовані пред’явленням Коржа, злодії не стали відправляти Слона в куток до біса, а самі позбавили його життя, одразу на сходці.
Якось до нього до Харкова приїхали Саша Шорін та Сво Раф. Вони клопотали за кримінального авторитету Хана, який потрапив до СІЗО на території, яку контролював Корж. До Хана в СІЗО блатні поставили образливо, змушували мити підлогу. До того ж у нього забрали дорогий одяг, одразу після прибуття до камери. Хан був пов’язаний з комерційними справами з фірмами, які контролював злодій у законі Сво Раф. Тому законник і приїхав розібратися з беззаконням, яке було влаштовано щодо його партнера з бізнесу. Також Сво попросив поїхати з собою авторитетного злодія Сашка Шоріна як арбітр. І ось два авторитетні злодії в законі сиділи навпроти не менше, а можливо і більш авторитетного Васі Коржа. Вони розпили чифір, потім Саша Шорін сказав: — Васю, що за свавілля відбувається у тебе на «кічі»? Вася незрозуміло глянув на Шоріна: — Якщо на моїй території свавілля, я руку віддам на відсікання! Бути такого не може!
Тепер слово взяв Сво Раф, і пояснив ситуацію, що сталася з Ханом у СІЗО. Корж байдуже весь цей час дивився кудись у далечінь. Після розповіді Сво Рафа, Вася також байдуже сказав, звертаючись до Сашка Шоріна, якого він теж вважав весь цей час ідейним злодієм: — Саш, ти в курсі за кого впрягаєшся? Ти знаєш, хто Хан у житті? Сашко зрозумів, що він не в курсі всієї ситуації, що його використали навтьоки. Зрозумів він це з інтонації, з якою Корж сказав останню пропозицію. Шорін нічого не залишалося, як промовчати. Зрозумівши, що справу треба виправляти, Своє Раф взяв слово: — Васю, ти ж пам’ятаєш, що на сходці в Кисловодську вирішили бариг не чіпати, вони платять у товариш. Навіщо щодо Хана свавілля творять? Ось тут уже ідейний злодій не витримав, Вася Корж завівся: — Та ви що в натурі, рамси поплутали!!! Раф, ти пропонуєш зробити баригу тим, хто дивиться по в’язниці, тільки за те, що він платить в общак???!!! А може йому окрему камеру визначимо з видом на море??!!! А ви братва, подумали про волоцюги, які не мають грошей, але за життя пацани ідейні? Їх що, опускати почнемо в кут петушин, тільки за те, що у них немає грошей???!!! Саша Шорін, як третейський суддя на цій сходці, здригнувся від Васіних слів. Він повернувся до Свого Рафа. — Своє, може, ти душу продав? Щось пахне сучою закваскою. На цій сходці вирішили розкоронувати Свого Рафа, злодії побачили його суть на власні очі. Це був уже не той злодій у законі, який починав також із малолітки, як і Корж та Шорін. Але трохи поспілкувавшись, злодії розрядили обстановку, і Сво Рафа вирішено не чіпати, йому дали випробувальний термін. До речі, його так і не розкоронять надалі.
У вісімдесяті роки, оцінивши вплив Олександра Кочова на кримінальний світ, КДБ взяло його в оперативну розробку. Але пред’явити щось злодії в законі не могли. Він не був наркоманом, щоб упіймати його на наркотиках, не мав жодної зброї. Його зброєю було його слово. У дев’яності роки Вася Корж так нічого й не мав, як личить злодійському закону. Блатні самі подарували йому квартиру на Харківщині (м.Люботин, вул. Східна, 39).
Вор в законе Вася Корж дуже хворів. Давались взнаки тюремні роки. Братва пропонувала відправити його до німецької клініки. Але злодій відмовився – тут народився, тут і помру.
Олександр Кочов (Вася Корж) помер 28 грудня 1996 року, не доживши до 78 річного віку лише 26 днів. На його похороні були присутні багато кримінальних авторитетів